Масляний тиждень по днях: традиції

 

Неможливо уявити собі завершення зими без традиційного масляного тижня. Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Це  смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.

Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.

Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.Кожен день масляного тижня має своє особливе призначення. Це і зрозуміло, адже Масляна - свято народне і давнє, за час свого існування встигло обрости ритуалами, на які впливали як язичницькі, так і церковні традиції.

В понеділок починали випікали млинці:

У вівторок хлопці і дівчата запрошують один одного на млинці:

У середу теща запрошує зятя на млинці:

У четвер люди катаються , влаштовують балаган, ходять

один до одного на млинці: 

У п'ятницю теща приходить в гості до сина, а він зустрічає її млинцями:

У суботу, молода жінка запрошує чоловіка сестри і пригощає млинцями:

У неділю, люди просять один у одного вибачення перед

початком Великого посту, і пригощають всіх людей млинцями.