Династія Симиренків: найкращий цукор і найсмачніші яблука. Цікаві факти!

У розкішному буянні левад і садів, над тихоплинною річкою Вільшанкою, розкинулося мальовниче село Мліїв. Це давнє козацьке поселення — батьківщина славної родини Симиренків.

Понад 200 років тому у селі на Черкащині постала династія неймовірно успішних господарників – Симиренків. Із клаптика землі на Черкащині, який купив колишній козак Степан Симиренко, його діти й онуки виростили цілу цукрову імперію. А пізніше – стали засновниками наукового садівництва в Україні.

«Брати Яхненки і Симиренко» – так називалася одна з перших агропромислових компаній на теренах України. 

У 1843 році фірма «Брати Яхненки і Симиренко» побудувала перший в Україні і Російській імперії загалом паровий пісково-рафінадний завод у селі Ташлик. Переробляли буряки, що їх засівали на орендованих полях графа Воронцова.

Платон Симиренко був не лише талановитим підприємцем, а й садівником. У своїх садах у Млієві він вирощував й удосконалював різноманітні плодові сорти. Тож не дивно, що його син Левко став одним із найвідоміших українських помологів.

Левко Симиренко почав вивчати рослини ще у батьківському саду. А от досвід садівника отримав у несподіваному місці – у Східному Сибіру, куди був засланий після університету через свої політичні погляди.

Згідно з документами, у 1912 році у своїй помологічній колекції Симиренко мав майже 3 тисячі сортів плодових, ягідних, горіхоплідних і квітково-декоративних рослин. Серед них – 900 яблунь, 889 груш, 350 черешень та вишень, 115 персиків, 56 абрикос, 45 горіхів, а також 166 сортів аґрусу та 937 різних троянд.

• Берегинею пам’яті симиренківського роду була донька Володимира Симиренка Тетяна,  яка народилась і зростала в Україні, потім жила вона в Канаді, в Оттаві. Працювала в урядових структурах, а вийшовши на пенсію, всі свої сили віддала відродженнню правдивої пам’яті про своїх великих і світлих предків. Тетяна Володимирівна Симиренко­-Торп пішла з життя 10 грудня 2001 року в Оттаві.

•    До Мліїва часто приїжджали гості. Побував у Симиренків у 1859 роцi Тарас Шевченко, якому Платон Федорович допоміг грошима у виданні «Кобзаря». Шевченко був у захваті від заводу, від заводського селища і гарних умов життя робітників. Усі покоління Симиренків традиційно вкладали гроші не тільки у розвиток виробництва, а й в українську культуру.

•    Ренет Симиренка з Млієва – це перше яблуко, яке побувало в космосі. Яблуневе насіння, яке 175 діб проходило випробування на орбітальній станції «Салют­- 6», теж звідси.

• 

  
  Картина О. Берендея «Тарас Шевченко читає свої твори в колі родини Платона Симиренка».