ГОРОБЕЦЬ: МАЛЕНЬКИЙ, АЛЕ ВАЖЛИВИЙ

Всесвітній день переробки: Дай друге життя відходам!

18 березня світ відзначає Всесвітній день переробки – нагадування про те, що кожен із нас може зробити свій внесок у збереження планети! 🌱💚 Чому це важливо?

✅ Переробка зменшує кількість сміття на звалищах та у природі. ✅ Економить ресурси: замість виробництва нових матеріалів використовує вже існуючі. ✅ Допомагає зменшити викиди CO₂ та боротися зі змінами клімату. Що можеш зробити ти? ♻️ Сортуй відходи та здавай їх на переробку. 🛍 Використовуй екоторби замість пластикових пакетів. 🔄 Обирай багаторазові речі, а не одноразовий пластик. 🎨 Давай старим речам нове життя – ремонтуй, переробляй, креативно використовуй! 🌎 Кожна маленька дія – великий крок до чистої планети! Долучаймося до екологічного руху разом! 💚

Як виникла ідея відзначати Всесвітній день переробки? Може здатися, що проблема переробки відходів постала перед людством не пізніше минулого століття. Насправді це не так, і приклади тому можна знайти в найдавнішій історії. Наприклад, вже в 500 році до нашої ери в грецьких Афінах сміття не викидали стихійно, а мали вивозити на спеціальні сміттєзвалища, які знаходилися на відстані не менш як півтора кілометра за містом.

Аналіз складу давньоримського скляного посуду показав, що значна його частина була виготовлена з переплавлених уламків. Щоправда, причиною цього було не піклування про екологію, а банальна нестача сировини для нових виробів. Та й взагалі більша частина відходів у римлян перероблялася — дерев’яне сміття було джерелом тепла, його спалювали в печах; з кісток тварин виготовляли кісткове борошно; по вулицях ходили сміттярі, скуповуючи метали й бите скло на переплавку. А ось глини для кераміки було вдосталь, тому уламки керамічного посуду переробляли не так часто. Проте інколи їх перетирали на порошок, який використовували в складі цегли для будівництва.

Міжнародний день сну

Сон нам життєво необхідний. Під час нормального і здорового сну в нашому організмі відбуваються унікальні відновні процеси, без яких нам ніяк не можна відчути бадьорість і компенсувати повноту наших сил. Ідея відзначати «День сну» існує давно. Європейські країни давно оцінили важливість і користь заходів, присвячених «Міжнародному дню сну», який проводиться інколи у третю п’ятницю березня, а точніше - в п’ятницю другого повного тиждня березня. За даними медичної статистики в світі від тих чи інших порушень сну страждає вже більше 50% всього населення, за останні 100 років загальний час нічного сну зменшилася на 20%.

Найбільш поширені захворювання сну - безсоння, більш коректна і наукова назва інсомнія. Цією хворобою страждають від 11-35% дорослого населення різних країн світу. Серед основних причин безсоння відзначаються миттєвий або перманентний стрес і неврози, якими наповнені наші будні. Частіше від безсоння страждають люди після 50 років і жінки. Юристи та працівники сфери освіти, культури і мистецтва - потенційно перебувають у групі ризику до прояву цього захворювання. Найчастіше безсоння підстерігає своїх жертв восени, це пов’язано зі зменшенням світлового дня, і навесні, коли загострюються різні розлади нервової системи і настрої. За статистикою безсонням частіше страждають люди з низькими споживчими можливостями. Інсомнія тягне за собою зниження концентрації уваги, дратівливість і зниження настрою, впливає на зниження імунітету в цілому.

Стара істина говорить, «сон - найкращі ліки», і результати дослідження, проведеного групою американських вчених з Стенфордського Університету, ще раз підтвердили справедливість цієї народної істини, спокійний нічний сон є необхідною умовою для того, щоб імунний захист організму проявляв свої здібності самим найкращим чином. В 2025 році Міжнародний день сну припадає на 14 березня.

Всесвітній день енергоефективності

Щороку 5 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день енергоефективності. Мета його проведення – проінформувати населення про важливість заощадження енергії та навчити домогосподарства та комерційних споживачів раціональніше використовувати енергоносії. З кожним роком проблеми, пов’язані з використанням енергії набувають більшої актуальності. Вперше ідея запровадити Всесвітній день енергоефективності з’явилася у 1998 на тематичній конференції, присвяченій проблемам енергоефективності, що відбулася в Австрії. Сьогодні для левової частки споживачів питання енергоефективності набуває важливого значення. Оскільки з кожним роком вартість енергоносіїв стрімко зростає.

Для України та українців з початком повномасштабної війни питання енергоефективності стало ще більш актуальним. Адже ворог неодноразово здійснював масовані ракетні атаки на енергосистему України. Через влучання в енергооб’єкти у багатьох регіонах спостерігалися перебої зі світлом. З метою стабілізації роботи енергосистеми впроваджувалися графіки погодинних відключень світла.

Для домогосподарств енергоефективність надає можливість зменшити витрати на комунальні платежі; для підприємств – зменшити необґрунтовані витрати на виробництві, покращити продуктивність та конкурентоздатність продукції; на державному рівні – це енергонезалежність!

Енергоефективність також є важливою для збереження довкілля. Зменшення використання енергії знижує викиди парникових газів, дозволяючи передати нашим нащадкам землю, придатну для проживання.

за енергоефективністю майбутнє та сталий розвиток не тільки нашої країни, а й світу в цілому. Енергоефективність – стиль життя, яким потрібно жити. Тож, всіх причетних з Всесвітнім днем енергоефективності!

Європейський день геодезії і геоінформації

У 2012 році Європейська рада інженерів-геодезистів (CLGE) оголосила Перший день геодезії та геоінформації, або Mercator's Day, на честь Герарда Меркатора, видатного фламандського картографа XVI століття, чиї карти змінили уявлення про географію світу. Меркатор не тільки створив знамениту проекцію карт, яка досі використовується в навігації, але й став основоположником сучасної географії. Цей день став святом не тільки картографії, але й усієї галузі геоінформаційних систем (ГІС), яка має величезне значення для розвитку інфраструктури та науки в усьому світі.

Ключові моменти: Mercator's Day наголошує на важливості геодезії та геоінформації для суспільства. Захід щорічно супроводжується численними подіями, що сприяють популяризації географічних знань та технологій. У 2022 році генеральний секретар Леа Бодоссіан презентувала інноваційні проєкти #OpenMapsForEurope, що підкреслюють роль відкритих геоінформаційних даних у розвитку сучасної Європи.

Цікаві факти: Геоінформаційні системи стали невід'ємною частиною повсякденного життя — від навігаційних додатків на смартфонах до управління природними ресурсами та планування міст.

Герард Меркатор, крім того, що створив знамениту проекцію карт, був також новатором у використанні математичних принципів у картографії. Його карти зробили мореплавство безпечнішим і ефективнішим, що сприяло епохі Великих географічних відкриттів.Проєкти #OpenMapsForEurope є частиною руху за відкриті дані, що дозволяє державам і підприємствам ефективніше використовувати геоінформацію для розвитку інфраструктури, боротьби зі зміною клімату та поліпшення повсякденного життя громадян.

Залучення аудиторії до обговорення таких складних тем, як кадастрове представництво, ліцензування та процес створення геоінформаційних продуктів, дало можливість більш глибоко зануритися в теоретичні та практичні аспекти цієї важливої галузі. Цікаве запитання: Як на ваш погляд, зміна кадастрового обліку і відкриті геодані можуть вплинути на повсякденне життя? Чи є у вас ідеї, як ці технології можуть бути використані для розвитку вашого міста чи регіону?

Всесвітній день дикої природи 2025

3 березня – Всесвітній день дикої природи #WorldWildlifeDay

Ця екодата нагадує нам про те, що ми є лише частиною великої екосистеми, а не її володарями. Природа існувала задовго до нас і буде існувати після, але саме від наших дій залежить, чи залишиться вона такою ж багатою та різноманітною.Сьогодні ми говоримо про те, що збереження навколишнього середовища неможливе без належної підтримки – як фінансової, так і людської.

Тема свята цього року – «Фінансування охорони дикої природи: Інвестиції в людей та планету» – наголошує, що майбутнє природи залежить від готовності суспільства вкладатися в її захист. Для України це питання має особливий контекст. Війна завдає катастрофічної шкоди нашій землі: знищуються ліси, забруднюються річки, гинуть тварини, а території, що колись були домом для сотень видів, стають непридатними для життя.

Попри це, навіть у такі складні часи українці продовжують боротися не лише за свою свободу, а й за природу рідного краю. Інвестиції в охорону природи – це інвестиції у відновлення країни, її майбутнє та добробут людей. Дикій природі потрібен захист так само, як і нам. Вона – наш дім, і ми повинні навчитися мирно співжити з нею без школи одне для одного. Збереження цього світу – наш обов’язок перед майбутніми поколіннями!