Всесвітній день стерилізації тварин

Історія заснування Всесвітнього Дня стерилізації тварин День стерилізації тварин з’явився у 1995 році в США, ініціаторкою виступила співачка та акторка Доріс Дей. Згодом, у 2006 році, подія вийшла за межі однієї країни та стала всесвітньою.

Мета заснування події В першу чергу, стерилізація братів наших менших допомагає долати проблему безпритульності: стерилізовані тваринки перестають розмножуватись і стають менш агресивними. Саме тому Всесвітній день стерилізації тварин має привернути увагу людства до питання стерилізації безпритульних. Статистичні дані щодо домашніх кішок і собак свідчать, що стерилізовані тварини живуть набагато довше та переважно менше страждають від проблем зі здоров’ям.

12 лютого - День Дарвіна (Міжнародний день науки і гуманізму)

Щорічно 12 лютого світ відзначає День Дарвіна або Міжнародний день науки і гуманізму. Дата святкування обрана на честь народження славетного вченого Чарльза Дарвіна (12 лютого 1809 року). Першим виступив з ініціативою проведення свята у 1995 році доктор Роберт Стефенс. Згодом його ідею підхопили професор Массімо Піглючі (у 1997 році) та Аманда Чесворт (2000 рік).

День Дарвіна (Міжнародний день науки і гуманізму) має за мету заохочення людства до принципів наукового мислення, цікавості та інтелектуальної хоробрості. Свято присвячене не тільки ідеям вченого, а й розповсюдженню науки в цілому.

Дарвін став автором теорії еволюції шляхом природного добору, викладеної у його знаковій праці «Походження видів» (1859). І хоча його ідеї викликали запеклі дискусії серед науковців, церкв і суспільства, вони змінили біологію назавжди. Дарвін відзначав, що природа обирає «найсильніших» і «найбільш пристосованих» для виживання. Спочатку теорія еволюції зіткнулася з критикою з боку прихильників релігійних уявлень про світ, а згодом — і з нових наукових позицій. Палеонтологія та молекулярна генетика відкрили чимало нових фактів, які розширили чи уточнили погляди Дарвіна. Проте його ідеї стали основою для сучасної біології та стимулювали нові дослідження. Цей день — це не лише вшанування одного з найвпливовіших вчених в історії, але й нагадування про важливість науки, критичного мислення та прагнення до пізнання світу. День Дарвіна святкують у багатьох країнах через лекції, наукові дискусії, виставки та освітні заходи. Цікаво, що вчені й досі сперечаються про деталі еволюції, однак унікальна роль Дарвіна в історії науки залишається непохитною.

А чи знали ви, що сам Чарлз Дарвін вагався з публікацією своєї праці? Він боявся, що його ідеї викличуть скандал, і лише конкуренція з іншим ученим — Альфредом Воллесом — змусила його діяти.

Відзначимо День Дарвіна разом!

Василь Ремесло. Творець пшеничного колоса

10 лютого виповнюється 110 років від дня народження всесвітньо відомого вченого, талановитого селекціонера академіка Василя Миколайовича Ремесла — засновника і першого директора Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці, створеного на базі Миронівської дослідної станції.

Василь Миколайович Ремесло народився 10 лютого 1907 року в селі Теплівка Пирятинського повіту на Полтавщині в багатодітній селянській сім’ї. Від діда-прадіда Василеві передалась любов до землі, до селянської праці.

Василь Миколайович любив життя по-своєму. Шанувався на українській пісні і сам чудово співав. Він був щирим патріотом України, і багато зробив для неї. Пророчими були його слова, що людина смертна, і про те, чи житиме вона після смерті, скажуть її дії, конкретні справи і досягнення, одним словом, пам’ять про неї. Пам’ять про Василя Миколайовича Ремесла живе в миронівських сортах, дослідних методиках, в учнях та наступниках видатного селекціонера.

За своє життя Василь Миколайович створив більше 20 високоінтенсивних сортів озимої пшениці, які годували 2/3 населення Європи. Лише сорт Миронівська 808 займав посівні площі в 11 млн. га, з яких 8 – в СРСР і 3 – в країнах соціалістичної співдружності. Цей сорт визнаний шедевром вітчизняної і світової селекції та є генетичним джерелом для підвищення продуктивності, зимостійкості, адаптивності і пластичності. З використанням генплазми цього сорту створено понад 400 сортів пшениці».

Таким закарбувався у пам’яті його сучасників і нашого покоління академік Василь Миколайович Ремесло — Вчений і Селекціонер з великої літери, неперевершений конструктор пшеничного колоса, якого по праву називали Хлібодаром, суворий за вдачею і водночас життєлюб, звитяжна праця якого втілилася у добробут людей.

Що таке день бабака

День бабака - це незвичайне свято з давньоримським корінням, яке припадає на 2 лютого. У ті далекі дні для прогнозу погоди використовували їжачка. Його знаходили, будили і дивилися - чи зможе він побачити свою тінь, чи сховається назад досипати. З плином часу традиція дещо трансформувалася - німці звертаються до борсука, а американці та деякі європейці - будять бабака.

Як бабак визначає погоду: він має вилізти з нори; подивитися, чи впаде від нього тінь; якщо тінь буде - повернутися в нору спати, а якщо ні - готуватися до приходу весни. Варто зазначити, що переляканий бабак - гарантія холоду ще на шість тижнів. Однак якщо день буде похмурим або гризун не має тіні - це віщує ранню весну.

Як відзначають День бабака і до чого тут кіно У США святкування цього дня сягає ледь не національних масштабів. Уже вночі американці запускають феєрверки, а в гості до бабака стукають о 7:25, що для гризуна є неабияким стресом. Зоозахисники давно виступають проти цієї традиції, відстоюючи право бабаків на сон. Всесвітню популярність святу приніс однойменний фільм 1993 року випуску. Згідно з сюжетом журналісти прибувають у місто Панксатоні (штат Пенсільванія), щоб відзняти День бабака. Усе пройшло за планом, проте наступного ранку головний герой прокидається знову в цьому ж дні і проживає його заново. Так повторювалося, поки він не змінився і не вивчив життєвий урок. Коріння виразу "День бабака" росте саме з цієї кінострічки

Українці також відзначають цю дату. Погоду зазвичай передбачали львівські бабаки Маруся і Міша та їхній харківський колега Тимко. Однак 2023 року пари не стало і відтоді головним синоптиком вважається Тимко, який пережив окупацію росіян.