РОКОВИНИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

 26 квітня – Роковини Чорнобильської катастрофи. Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф 

26-го квітня Україна відзначатиме 35-ту річницю аварії на Чорнобильській АЕС. Цього дня у 1986-му році стався вибух на четвертому енергоблоці атомної електростанції. 

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

За 34 роки ми, вже можемо судити, що і як змінилося з тієї пори, коли сталася аварія, яка забрала життя багатьох людей та спричинила масштабну екологічну катастрофу.  Але безперечним є одне – у Чорнобильській історії є точний час початку, але немає точного часу закінчення. 

Вже через 15-20 років після аварії на ЧАЕС стало зрозуміло: природа набагато потужніша навіть за такий страшний антропогенний фактор як Чорнобильська катастрофа. Територія в кілька сотень тисяч гектарів сама по собі стала заповідною: там знайшли прихисток і комфортні умови для розмноження сотні видів не тільки типових, а й рідкісних червонокнижних тварин.

Протягом багатьох років науковці та громадськість повертались до питання створення заповідної території в зоні відчуження та зоні безумовного відселення.

З 31 березня 2017 року в межах 30-кілометрової зони відчуження розпочав роботу Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, варто зазначити, що Всеукраїнська екологічна ліга наполягала на створенні саме природного, а не біосферного заповідника на території Зони відчуження. Це б дозволило попередити будь-яку господарську діяльність на цій території та зберегти сформовані за 30 років екосистеми.

Уроки аварії наводять на думку, що в новітній технологічній ері людство має повністю змінити погляд на одвічні цінності. Безумовними пріоритетами повинні стати здоров’я людини, право на високу соціально-економічну якість життя, збереження природних умов планети.

Ми повинні пам’ятати, що несемо відповідальність не тільки за сучасний стан довкілля, а й за життя майбутніх поколінь!

NASA оприлюднило нові світлини планети, зроблені з космосу вночі

 NASA вперше за 5 років зробила нову глобальну мапу нашої планети

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗЕМЛІ

 22 квітня – Всесвітній День Землі (International Mother Earth Day) 

22 квітня – Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.

Цікавою є історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона – адміністратора штату Небраска на півночі американського континенту, який наприкінці ХІХ століття, переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева.

Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана населенням і набула популярності. На хвилі громадської і політичної активності, завдяки проведенню Дня Землі у США, було прийнято закони та інші акти з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Акт про чисте повітря). Генеральний секретар ООН підписав спеціальну відозву, присвячену цій події.

Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів і реформування економіки з урахуванням екологічних аспектів. Дбайливе ставлення до природи, навколишнього природного середовища – важливий крок на цьому шляху.

Для забезпечення істотного поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до навколишнього природного середовища в країні щороку у квітні–травні протягом місяця проводять заходи з озеленення та благоустрою територій.

Міжнародний День підсніжника

Щорічно 19 квітня в багатьох країнах світу відзначається весняне свято – День підсніжника (The Day of Snowdrop). Свою історію воно веде з Англії, де було засновано в 1984 році. Взагалі в світі, в залежності від кліматичної зони, підсніжники зацвітають від січня до квітня. А оскільки в Великобританії їх цвітіння припадає на середину квітня, то і свято було приурочено до цього періоду – початку весни і теплих сонячних днів, а сьогодні стало улюбленим і популярним і в інших країнах.

Варто сказати, що в Англії підсніжники дуже популярні квіти, і ставлення до них вельми трепетне. Є думка, що це пов’язано зі старовинним англійським повір’ям, яке говорить, що підсніжники, посаджені навколо будинку, вбережуть його жителів від злих духів. Але перш за все підсніжники – це перші квіти, які з’являються після зимових холодів і відповідно символізують початок весни, перемогу тепла над холодом і дарують надію на краще. Вони прикрашають багато міських клумб, а їх розведенню в Сполученому Королівстві приділяється стільки ж уваги, скільки, наприклад, розведення тюльпанів в Голландії.

Латинська назва підсніжника – «Galanthus» – «молочна квітка». Ця рослина відома ще з 1 тисячоліття, в середні віки її шанували як символ чистоти, а повсюдно стали вирощувати в 19 столітті. Сьогодні підсніжники ростуть на багатьох територіях земної кулі, всього їх налічується близько 20 видів, але практично всі вони занесені до Червоних списків. Найпопулярніший вид – підсніжник білосніжний, а ще є грецький, візантійський, кавказький … Всі вони розрізняються за формою, забарвленням і навіть ароматом.

У різних країнах цю рослину називають по-різному. Англійці називають – сніжної краплею або сніжної сережкою, чехи – сніжинкою, німці – сніговим дзвіночком, а ми – підсніжником. Назва, ймовірно, з’явилася завдяки здатності цієї весняної рослини пробиватися з-під снігу і зацвітати з першими теплими променями сонця.

Адже сам по собі факт, що під снігом ховається це чудове весняне творіння природи, вже робить образ підсніжника повним загадок і таємниць. І тому цілком закономірно, що він часто ставав героєм різних легенд і казок. Наприклад, одна давня легенда свідчить, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, йшов сніг. Єва замерзла і стала плакати, згадуючи про теплі райські сади. Щоб утішити її, Бог перетворив кілька сніжинок в квітки підсніжника. Побачивши квіти, Єва повеселішала і у неї з’явилася надія на краще. Звідси і вважається, що підсніжник – символ надії.

За іншою легендою, богиня Флора роздавала квітам костюми для карнавалу і подарувала підсніжникам біле плаття. Але сніг теж хотів брати участь в карнавалі, хоча костюма йому не було. Тоді він став просити, щоб квіти допомогти йому, але вони злякалися холоду і не погодилися, і тільки підсніжник вкрив його своїм білим плащем. Разом кружляли вони у танку і перейнялися один до одного такою симпатією, що стали нерозлучні. Існувала ще легенда, що одного разу Зима зі своїми супутниками Холоднечею та Вітром вирішила не пускати на землю Весну. Всі квіти злякалися її загроз, крім підсніжника, який випрямив свою стеблинку і зміг вибратися з-під снігового покриву. Побачило Сонце його пелюстки і зігріло землю теплом, відкривши дорогу Весні.

Підсніжник став жертвою саме «любові людської». Ці квіти прекрасні, але тільки в природі, адже зірвані вони «живуть» лише кілька днів. А з вини людей, які по-варварськи «збирають» підсніжники, їх на Землі з кожним роком стає все менше і менше. Ще не так давно вони росли в багатьох країнах, але квітучі рослини піддавалися масовому знищенню на букети, а їх цибулини хижацьки викопувалися. Тому в даний час всі види підсніжників включено до Червоної книги України і збирати їх не можна. Екологи виступають за посилення заходів по відношенню до «збирачів» підсніжників, закликають всіх небайдужих ставитися до цих квітів обережно і дбайливо.

Але щороку з настанням весни в містах знову з’являються торговці, які знищують підсніжники. Тому, якщо вам захочеться купити букетик цих красивих квітів, згадайте, що, купуючи, ви змушуєте браконьєрів до ще більш масштабного їх збору. Відмовтеся від цього маленького задоволення, допомагаючи тим самим зберегти цінний весняний первоцвіт. Щоб і у наших нащадків була можливість побачити це диво природи в живу, а не тільки дізнатися про нього з казок і легенд. Ось про що нагадує сьогоднішнє свято – День підсніжника.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ

 Третя субота квітня – Всеукраїнський День довкілля 

Відзначають в Україні щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з  Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.

У третю суботу квітня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань.

Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів слона десь у Центральній Африці до вирубаних декількох гектарів лісу у Закарпатті. 

Головну загрозу довкіллю становить Людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність.

Спочатку свято мало на меті відзначити Стокгольмську конференцію ООН з навколишнього середовища, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

Цього ж дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

Сформуйте своє відповідальне ставлення до Природи!

Обережно! Хвороба Лайма!

 

Весна поступово вступає в свої права, не за горами потепління, час пікніків на природі, робіт на дачі та пробудження від зимової сплячки кліщів. Слід знати, що ці членистоногі становлять загрозу тваринам і людям, так як можуть бути переносниками небезпечних захворювань. Середовище проживання кліщів - трава і чагарники, побачити їх дуже важко, так як розміром вони всього кілька міліметрів. Тільки після ситного «обіду» доросла самка може досягати сантиметрового розміру
             Найбільш сприятливими  погодніми умовами для кліщів є температура +18 С і висока вологість. Пік їхньої активності - середина квітня. З червня відзначається спад через спекотну і суху погоду.

Одним з найбільш поширених захворювань, які переносять кліщі, є бореліоз або хвороба Лайма. Викликає його бактерія Borrelia burgdorferi, яка зазвичай зустрічається у мишей і оленів. Іксодові кліщі заражаються цими бактеріями, вкусивши «господаря», а потім передають їх з крапельками своєї слини людині.

День «Назви себе як хочеш»

9 квітня  проводиться День «Назви себе як хочеш». Або День «Дай собі ім'я». 

День Дай собі ім'я - це ваш шанс дати собі будь-яке ім'я, яке захочете ... на один день. Якщо вам подобається ваше ім'я, все одно спробуйте назватися по-іншому, просто заради розваги. Якщо не подобається, використовуйте цю можливість, щоб обрати собі нове!

Як бачите, відзначити цей День легко і просто. Давайте, спробуйте! Змініть ім'я, по батькові або прізвище. Або все разом. Придумайте для себе щось класне і таке, що запам'ятовується. Після того, як вибрали нове ім'я, повідомте його сім'ї і друзям. Це може виявитися найважчою частиною. Ймовірно, знадобиться деякий час і наполегливість, щоб вони почали сприймати вашу ініціативу всерйоз.

Міжнародний день бобра

 

7 квітня проводиться Міжнародний день бобра. Відомо, що найбільша боброва гребля знаходиться в Національному парку Вуд Буффало, Альберта, Канада. Вона має довжину 850 метрів. Ці квітневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

7 квітня країни Північної Америки відзначають Міжнародний день Бобра!

Громадська організація Beavers: Wetlands & Wildlife (BWW) обрала цю дату для свята не випадково. 7 квітня — день народження Дороті Річардс (1894-1985), яка вивчала бобрів впродовж 50 років. Вперше Міжнародний день Бобра відзначався у 2009 році.

Бобри — важлива та необхідна складова водних екосистем. Ці гризуни є справжніми екосистемними інженерами і від їх діяльності залежать багато інших видів.

Дивовижні тварини бобри не схожі на інших мешканців Землі. Ці ссавці проводять у воді величезна кількість часу, вони будують складні будови і гризуть дерева так, що їм можуть позаздрити навіть професійні дроворуби.

Факти про бобрів

1. Сімейство цих тварин нечисленне. У нього входить всього два види, звичайний і канадський бобер.
2. Бобри – це риби! Принаймні, так довгий час стверджували католицькі ченці. Ймовірно, що це було зроблено навмисне, щоб під час посту ласувати їх м’ясом. Бобри більшу частину часу проводять під водою – значить, риби.
3. Бобер є найбільшим гризуном в Європі. А у світі посідає почесне друге місце, більші його тільки капибара, яка мешкає в Південній і Центральній Америці 
   
   
   
4. У Східній Європі цілеспрямовано здобувати боброві шкури заради хутра почали близько 1000 років тому. В результаті до XX століття ці гризуни опинилися на межі вимирання. На щастя, їх вдалося відновити популяцію.
5. Полювання на цих тварин на Русі займалися багато століть, але мали на це право далеко не всі мисливці. Людей, які мали таке право, називали бобровниками.
6. Зимові заготовки бобрів з гілок, для однієї сім’ї, можуть становити до 70 кубометрів в обсязі.
7. 
   Вчені помітили, що форма бобрової греблі залежить від швидкості течії: там, де воно невелике, гребля пряма, а там, де сильна, гребля вигнута у бік течії.
8. Хвіст у бобра – одночасно кермо, регулятор температури тіла і виразник почуттів. Якщо тварина сердиться, воно б’є хвостом.
9. Природні вороги річкового бобра – це вовки, бурі ведмеді і лисиці, але найбільшої шкоди популяції цього виду приносить людина, винищуючи бобрів з-за їх цінного хутра і м’яса.
10. Для будівництва бобри валять дерева, підгризаючи їх у підстави з усіх боків. Осику або вербу діаметром 7 сантиметрів бобер валить за п’ять-десять хвилин, на дерево з діаметром до півметра боброві знадобиться ніч.
    
    
    
11. Дитинчата у цих тварин зазвичай залишаються з батьками до досягнення, як мінімум, 2-річного віку.
12. У бобра прозорі повіки. Завдяки цьому він може плавати під водою з закритими очима і чудово орієнтуватися в просторі.
13. Дерево, що впало бобри ретельно оброблять – відокремлять гілки, перегризуть на кілька частин стовбур і все це сплавлять до своєї хатини або до греблі.
    
    
    
14. Бобри – строгі вегетаріанці. Основний їх раціон складається з кори та пагонів прибережних дерев.
15. За один день дорослий бобер здатний поглинути їжу, вага якої складає 20% від його власної маси.
16. Межі своєї території, бобри мітять бобровий струменем, секрет мускусних залоз. Запах кожної тварини унікальний, як відбитки пальців у людини.
17. Одне боброве сімейство зазвичай займає територію в 2-3 квадратних кілометра.
18. Водяться ці дивовижні тварини тільки на двох материках, в Євразії та Північній Америці (цікаві факти про материки).
    
    
    
19. На дрібних річках і струмках бобри споруджують греблі, щоб підняти рівень води для захисту своїх хаток. Інакше їх житло опиниться на суші, і до його мешканців зможуть дістатися хижаки.
20. Вага дорослої особини може досягати 25-30 кг, порівнянно з семирічним-восьмирічною дитиною.
21. Обидва існуючих у світі види бобрів не можуть схрещуватися між собою, незважаючи на зовнішню схожість.
22. Ніготь другого пальця у них розщеплений надвоє для більш зручного розчісування вовни.
23. До початку зими в бобровому хвості зосереджується до 50% усього наявного в тілі жиру, в той час як влітку – тільки 15%
24. В довжину тіло дорослої особини може досягати 100-130 см з урахуванням хвоста.
25. Під водою вони можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 500-750 метрів.
    
    
    

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я

 

7 квітня – Всесвітній день здоров’я (World Health Day) 

В цьому році, як ніколи дуже надзвичайно актуальною темою є охорона здоров'я.

Багатовікова мудрість народу про ключову роль здоров’я в житті людини вкоренилося у нашій суспільній свідомості висловом: «Буде здоров’я ‒ решта все додасться». І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення.

Всесвітній день здоров'я відзначається щорічно 7 квітня починаючи з 1950 року. В цей день в 1948 році набрав чинності Статут Всесвітньої організації здоров'я (ВОЗ).

У зв’язку з постійною зміною клімату та забрудненням довкілля щораз актуальнішим стає питання охорони здоров’я. Цей день ООН запропонувала відзначати для того, щоб більшість країн звернула особливу увагу на різні аспекти охорони здоров’я.

У доповіді ВООЗ «Профілактика хвороб за допомогою навколишнього середовища – оцінка тяжкості хвороб, спричинених навколишнім середовищем» зазначено, що 24% усіх хвороб у світі виникають та розвиваються через несприятливі умови довкілля. Зокрема, у дітей з цим пов’язано 33% усіх випадків захворювань.

7 квітня – Всесвітній день здоров’я

Міжнародний День супу

Що може зігріти душу і тіло краще за тарілочку ароматного, гарячого супу? Особливо після напруженого робочого дня.

Деякі думають, що для того, аби приготувати каструльку цього киплячого блаженства, потрібно бути кваліфікованим кухарем і провести весь день на кухні. Нічого подібного! Завдяки перевіреним порадам і простим рецептам, доступним в Інтернеті, немає причин, чому ви не можете здивувати родину і друзів цим чудовим блюдом, а заодно і відсвяткувати Міжнародний День супу!

Тихоокеанський острів Пасхи або Рапануї є одним з найвіддаленіших куточків планети.

 5 квітня 1722 експедиція адмірала Якоба Роггевена, відправлена голландською Вест-Індською компанією у серпні 1721 року на пошуки гіпотетичного Південного материка, відкрила невелику відокремлену гористу землю. Відкриття мореплавці зробили в перший день християнського Великодня. Острів, звісно, на честь свята й назвали – острів Пасхи. Голландці були вражені видом «різнокольорових» тубільців: чорношкірих і червоношкірих, проте ще більше враження на них справили розставлені по березі гігантські, до 20 метрів заввишки, кам'яні бовдури. Їх називали «моаї». Деякі моаї були в «шапках» із червоного каменю.

Виготовлялися моаї в каменоломнях у центрі острова. Яким чином вони доставлялися до узбережжя, невідомо. За легендою вони «йшли» самі. Сьогодні острів Пасхи - територія Чилі, а моаї - одна з головних визначних пам'яток і «приманок» для туристів. Місцева назва острова - Рапа-Нуї. У художній літературі зустрічається також назва Вайгу. Поряд із архіпелагом Трістан-да-Кунья є найвіддаленішим населеним островом у світі. Відстань до континентального узбережжя Чилі становить 3703 км, до острова Піткерн, найближчого населеного пункту, - 1819 км.

Цікаві факти про острів Пасхи

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПТАХІВ

 1 квітня – Міжнародний День птахів (День зустрічі птахів) (International Birds Day) 

Міжнародний день птахів проходить щороку в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково його відзначають саме в квітні. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не лише річниця Конвенції, а й час повернення пернатих з вирію. Вперше цей день як масове дитяче свято стали проводити в Сполучених Штатах Америки. Організатором був вчитель з містечка в штаті Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбурзька телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів.

Мета цієї акції – звернути увагу людства на проблеми збереження пташиного світу, адже вони стосуються всіх країн і континентів.

Птахи живуть на планеті понад 150 мільйонів років, немає на Землі такого куточка, де б їх не було. Природно при цьому, що їхній зовнішній вигляд є досить різноманітним і способи життя відрізняються.